Її не можеш ревнувати,
Вона як вітер, що в полі гра.
Вона — свобода, що крилата,
І серце піснею звива.
Її не втримати у жмені,
Не закуєш в ланцюг зітхань.
Її усмішка — незбагненна,
В очах, відблиск усіх бажань.
Для когось казка, комусь мрія,
Для когось сонце у пітьмі.
Її не можна не бажати,
Вона вривається у сни